Коли я навчав студентів-медиків у невеликій школі на Карибському морі, сидячи в джунглях острова, схожого на сад, і підводно плавав серед прикрашених дорогоцінними каменями коралових рифів, я міг побачити дивовижну інтеграцію видів рослин і тварин на острові. Усі живуть у тонкій динамічній рівновазі не лише з іншими формами життя, але й із фізичним середовищем. Саме життєва гармонія – а не життєва боротьба – співала мені, коли я сидів у Карибському райському саду. Я переконався, що сучасна біологія надто мало уваги приділяє важливій ролі співпраці, оскільки її дарвінівські корені підкреслюють змагальну природу життя. Давайте зосередимося на співпраці та життєвій гармонії.
Тепер ці дві дисципліни є ключовими! Трансдукція сигналів (дослідження «хімічних шляхів, якими клітини реагують на сигнали навколишнього середовища») та епігенетика («наука про те, як сигнали навколишнього середовища вибирають, змінюють і регулюють активність генів»). Це нове усвідомлення показує, що активність наших генів постійно змінюється у відповідь на життєвий досвід. Що ще раз підкреслює, що наше уявлення про життя формує нашу біологію.
Давайте посадимо в нашій свідомості насіння, які ми хочемо виростити і розквітнути.